Га
Гарні історії існують для того, щоби їх розповідати. Художники за допомогою творів розповідають нам власні історії. А гарні історії це дослідження умов співіснування нижнього та верхнього світів, захоплюючий подорожі у ірреальний світ художника. Справжній художник ніколи не буде копіювати дійсність, бо «реальне» життя подобається лише тим, кому у дитинстві не читали казок. А обмежуватися відтворенням реальності, безрозсудно подвоюючи її, немає сенсу.
Місія художника пропускати скрізь власний талант буремність життя, як справний повар додавати до цього блюда щіпки вражень, надій та сподівань. Саме асоціативне мислення художника наділяє силою мистецтво. Гарний твір грає з асоціаціями, як арфіст на струнах свого інструменту. Завдяки майстерному розташуванню кольорових плям, митці м’яко торкаються глибоко похованих спогадів, емоцій, радісних моментів життя та душевних травм, які зберігаються в людині у вигляді нейронних мереж, що збуджуються під час споглядання мистецтва. Іноді глядач впевнений, що споглядальний процес це виявлення кольору, форм та руху. Насправді, ми читаємо художні полотна за допомогою нашого минулого, ми повертаємось до істинних першоджерел мистецтва, звідки форма та зміст витікають у неподільності.
Коли ви дивитесь на ці роботи ви починаєте губитися. Ви бачите взаємозв’язок між картиною та реальністю. Це галюцинація, яка одночасно є правдою. Чим довше ви дивитесь, тим більше ви бачите.
Безпосередня причина всякого мистецтва є Бог. Тому що саме Бог через свій абсолют є джерелом поєднання ідеального, магічно-ірреального та «справжнього» життя. Саме на цих китах і ґрунтується мистецтво. Бо Бог є першоджерелом справжніх ідей для художника і є джерелом будь якої краси. І тільки тут живуть ідеї.
Мистецтвознавець Андрій Котлярчук